середа, 11 травня 2016 р.

Боротьба за чисте довкілля!

 Екологічне виховання  використано з  Колонки порад
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей, що робить украй актуальною проблему зміни ставлення людства до природи. Цій меті служить екологічне виховання. Воно передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Здійснюється вони на всіх етапах навчання у школі, кожному в яких, з огляду на вікові особливості школярів, властиві певна мета, завдання, методика.

В екологічному вихованні особливого значення набувають предмети природничо-математичного циклу. Біологія і географія розкривають дітям світ рослин, тварин, середовище, що їх оточує. Фізика і хімія формують комплекс наукових знань. Історія, провозновство показують неприпустимість варварського ставлення до природи. Предмети естетичного циклу розкривають естетичну сутність природи, її неповторну красу, вплив на людину. Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення учнів до природоохоронної діяльності (шкільні лісництва, садівництва, робота в мисливських господарствах та ін.), роботи санітарних загонів захисту довкілля (виявляють ступінь забруднення повітря, води, зон відпочинку). З природоохоронною роботою пов’язана туристично-краєзнавча робота, спрямована на прищеплення навичок правильної поведінки в місцях відпочинку, в лісах, на річках та ін.
Ефективно екологічне виховання школярів передбачає:
       оптимізацію змісту неперервної екологічної освіти всіх вікових груп школярів, висвітлення екологічних питань у процесі вивчення окремих предметів, використання  міжпредметних зв'язків;
       створення в школах належної навчально-матеріальної бази (куточків охорони природи, живих куточків та ін.);
       удосконалення форм і методів екологічного виховання, активне залучення школярів до природоохоронної роботи;
               формування мотивів відпопідального ставлення до природи, прагнення глибше пізнати її, примножувати їі багатства.
Результатом екологічного виховання має бути сформована екологічна культура людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовища (природне та соціальне), наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи, екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров’я, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях), безпосередньою участю у природоохоронній роботі, передбаченям можливих негативних наслідків природоперетворювальної діяльності людини.

Немає коментарів:

Дописати коментар